Скрипка молодець. Це сучасний Кирило Кожум’яка у боротьбі з тисячолітнім рускоголовим змієм: ніхто не хотів боротися зі змієм, лише плакати, які ми нещасні, а Скрипка отак мужньо одним рухом руки (тобто, язика), кількома абзацами виколов Змію Гориничу око.
1. Коротеньке інтерв’ю Скрипки, як дзеркальце, показало дебілу його дебільне лице. Звісно, багато-кого це розлютило, бо неприємно себе бачити у дзеркалі, що знімає метафізічні чари типу "рускій - могучий язик", "мне удобнєй на руском", "рускій - єто єщьо адін язик, а сколько язиков у тебя во рту, настолько ти человек" та всяка інша маячня. Неприємно у образі дебіла впізнати себе.
2. З того, що Змій Горинич побачив себе у дзеркалі, впізнав себе, розлютився і почав вити у конвульсіях "руского міру" уже розпочалась переможна боротьба з ним. Називати речі справжніми, правдивими іменами!
3. Сам виступ Скрипки про гетто уже, фактично, і почав семіотичний процес створення такого гетто: він вперше вербалізував те, що ми знали, але боялися висловити, - людина, яка за 25 років не змогла вивчити української, попросту дебіл. Метафорично це було сказано (а це, звісно, було метафорично!) чи ні - значення не має: просто вперше дебіла назвали дебілом.
4. З погляду піару Скрипка геній - ці метафори гучна реклама для його нового альбому. Те, за що інші виконавці платять шалені гроші піар-технологам, Скрипка взяв собі кількома фразами.
5. Та, і ще до тих, хто хоче толерантними. Ви говорите про толерантність, а самі демонструєте нетолерантність до нетолерантних! Прошу толерувати нетолерантного Скрипку! Якщо ваша толерантність призначена лише тих, хто толерує вас, а хто вас не толерує, то і ви йому нетолерантні - то такій толерантності гріш ціна. А про Європу - та Скрипка жив у Європі роками: Скрипка - це і є частинка Європи, яка живе у нас.
